Чи завжди клієнт правий

“Клієнт завжди правий” — фраза популярна, але у веб-розробці її часто розуміють неправильно. Якщо сприймати її як “робіть усе, що я сказав”, вийде не сайт для бізнесу, а набір “хотілок”, який гарно виглядає тільки в голові.

Клієнт правий, коли хоче, щоб сайт приносив користь: заявки, продажі, довіру, зрозумілу презентацію компанії. Клієнт правий, коли хоче якість, адекватні строки, прозору роботу та результат, який вартий своїх грошей.

І клієнт має повне право брати участь у розробці: обговорювати стиль, приклади, сенси, структуру, пріоритети, тексти, фото, пропозицію для аудиторії. Більше того — без участі замовника хороший сайт зробити складніше, бо дизайнер і розробник не телепати й не повинні вгадувати, що ви “мали на увазі”.

Але клієнт не правий, коли просить “фішки заради фішок”: обертальний 3D-логотип, заставку при вході, купу банерів, анімації всюди — якщо це не підсилює мету сайту й заважає користувачу. Усе, що погіршує швидкість, відволікає, ускладнює навігацію та забирає увагу від головної дії, працює проти бізнесу.

Клієнт не правий і тоді, коли починає вчити спеціаліста “як йому працювати” замість того, щоб сформулювати задачу: що має бути на виході й навіщо. Так само погано, коли в процесі постійно з’являються нові вимоги, які концептуально змінюють структуру сайту або запускають ланцюгову реакцію переробок. Це не “дрібні правки” — це зміна проєкту на ходу.

Тому в дизайні та розробці важлива розумна й активна участь замовника:

1. Чітко пояснити мету сайту та аудиторію.
2. Дати приклади, що подобається і що дратує.
3. Заздалегідь узгодити структуру та логіку.
4. Фіксувати домовленості письмово.
5. Вносити зміни усвідомлено. Нові ідеї можуть впливати на строки та бюджет.

У підсумку формула проста: клієнт правий у цілях і сенсах, а студія відповідає за те, щоб ці цілі працювали в реальності — зручністю, логікою, дизайном і технічною якістю.